Ім’я дрогобицького міського голови Олексія Радзієвського може сміливо увійти в сучасні посібники з політології. Він чи не “найуспішніший” мер, який собі на користь сповна використав так званих “тушок”, про які ми здебільшого говоримо, маючи на увазі Верховну Раду України. Проте й на місцях цей огидний процес дав свої метастази.
Першою “тушкою” в команді Олексія Радзієвського став Тарас Метик. Очевидно, пропозиція стати секретарем Дрогобицької міської ради надійшла йому ще під час передвиборчої кампанії Олексія Радзієвського, тому Тарас Михайлович робив усе можливе й неможливе, аби стати депутатом. Тарас Метик є представником Конгресу українських націоналістів, був першим демократично обраним головою Дрогобицької районної ради, а Олексій Радзієвський, будучи народним депутатом України, не проголосував за те, аби визнати голодомор геноцидом. Цілком очевидно, що ідеологічні протиріччя не могли стати на заваді меркантильним інтересам двох ласих до влади чоловіків.
Другою “тушкою” в команді Олексія Радзієвського стала Віра Байса. Це був удар під дих національно-демократичним силам Дрогобиччини. Проте в Біблії сказано: “Не сотвори собі кумира”. Ті, хто давно знав Віру Іванівну й її меркантильні інтереси, розумів, що немає нічого дивного в цьому вчинку ласої до влади жінки.
А потім “тушки” посипалися до ніг Олексія Радзієвського, як з рогу достатку.
Першими не витримали депутати від Партії захисників Вітчизни, які під час передвиборчої кампанії підтримували основного суперника Олексія Радзієвського на виборах дрогобицького міського голови – Богдана Мозоля. Заручниками “папи” згодом стали керівники комунальних підприємств, відділів та інші особи, чиє перебування на керівній посаді напряму залежало від волі міського голови.
Я би не поспішав зараховувати до “тушок” тих, хто був у команді Олексія Радзієвського під час передвиборчої кампанії, а потім став депутатом Дрогобицької міської ради. Здебільшого вони йшли від “Сильної України”, яка потім розчинилась у Партії регіонів. Проте багато з них розуміють, що Олексій Радзієвський нині не той, ким був колись, і це порівняння йде в гірший бік. Це їхній вибір. Шкода, що їм не вистачає політичної й просто людської мужності, адже вони бачать, до чого призвело Дрогобич керівництво Радзієвського-Коростельова-Метика.
“Тушками” стали ті, хто мав би бути в опозиції до міського голови, – зокрема, представники Фронту змін, який зараз влився до “Батьківщини”.
Схоже, що й “Батьківщина” у повному складі поповнила склад “тушок” Олексія Радзієвського.
На останньому засіданні Координаційної ради Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини, яке з дива відбувалося в стінах ратуші, Олексій Радзієвський, відповідаючи на запитання Юрія Модрицького, фактично визнав, що Михайло Лужецький є “тушкою” в нашому розумінні, а плата за це – посада керівника так званого Інституту міста й лояльне до міського голови голосування на сесіях.
Схоже, що “тушкою” став і “останній із могікан”, “головний опозиціонер” Михайло Ваврин. Принаймні публічне “братання” з Олексієм Радзієвським на тому доленосному засіданні в ратуші, дивний спокій на останніх сесіях наводять на сумні роздуми. Хотів би помилитися щодо Михайла Васильовича, але факти – річ уперта.
Дещо раніше “тушкою” став Сергій Гориславський, лідер Дрогобицької організації Партії регіонів, який разом з Михайлом Вавриним найбільше дошкуляв Олексієві Радзієвському на сесіях, а тепер де тільки може захищає міського голову.
Яка причина “тушкування” в Дрогобичі? Та сама, що в Україні й цілому світі. Люди без ідеологічних переконань (їхню словесну риторику, носіння вишиванок й таке інше не слід брати до уваги), маючи меркантильні інтереси, які не сягають далі власного “корита”, роблять те, що й мають робити ті, в кого нема совісті. При цьому вони завжди знаходять виправдання своїм вчинкам, посилаючись на обставини, в тім числі й сімейні, але від цього не змінюється сутність їхніх діянь.
Мені здається, що Олексій Радзієвський з великим презирством ставиться до всіх цих “тушок”, як диктатор до рабів. Вони далися йому малою кров’ю, не довелося платити великих грошей, якщо він узагалі їх платив. Здебільшого відкуповувався земельними ділянками, посадами й іншим “непотребом”, що не било по кишені.
“Тушкування” дало можливість Олексієві Радзієвському уникнути найголовнішої помилки Миколи Гука, який не знайшов взаєморозуміння з депутатами. Олексій Радзієвський фактично знищив у Дрогобичі опозиційні сили, прикоськавши їхніх лідерів. Найбільше, чого вдалося Олексієві Радзієвському з допомогою “тушок”, – так це дезорієнтувати дрогобицьку громаду.
Проте в Дрогобичі є здорові сили, які розуміють, ким насправді був, є й залишився Олексій Радзієвський. Ставши міським головою, він мав останній шанс довести громаді, що є патріотом Дрогобича, дбає про громаду, а не працює на власну кишеню. Проте це Боже випробування Олексій Радзієвський не пройшов. Винен у цьому не лише він, а й дрогобицька громада, яка вкотре повірила йому, але не зробила так, аби унеможливити занепад Дрогобича, не дати можливості безідейним і меркантильним політиканам диктувати свою волю древньому місту.
Цілком очевидно, що для того, аби повернути Дрогобичу його моральне обличчя, повинно настати повне перезавантаження влади. Не лише Олексій Радзієвський, “тушки” і так звана опозиція повинна зійти з політичної арени. Дрогобичани мають визріти, що до влади повинні прийти нові люди, для яких поняття честі й совісті, професіоналізму та порядності є на першому місці. В іншому випадку дрогобичани, як і всі Україна, борсатиметься в болоті “тушок”.
Анатолій ВЛАСЮК
24.09.2015 15:07
ТАКА «ОДНОБІЧНА» БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ НА УКРАЇНІ !!!
Сьогодні кожен день у засобах масової інформації повідомляють про затримання працівників різних юридичних структур за отримання хабара. Сума та валюта не мають значення. Дуже «модно» стало хапати за руку працівників Державної служби з міліції та Прокуратури, інколи військовозобов’язаних з Служби Безпеки України і суддів. Я «обома руками», як кажуть ЗА БОРОТЬБУ З ХАБАРНИЦТВОМ! Це тяжкий кримінальний злочин, який веде до морального зруйнування суспільства та наносить матеріальні збитки Державі Україні. Згоден, що у МВС та ПРОКУРАТУРІ/яку до речі зараз по новому Закону позбавили багатьох її юридичних можливостей/ , «процвітає» корупція у всіх її різновидах /як вимагання, так і посередництво/. До того ж новій Владі у країні треба на звільнені місця «посадити» своїх людей. Тільки визиває сумнів затримання при отриманні хабара працівників СБУ. Завжди у всіх країнах світу на роботу до розвідки і контррозвідки брали тільки найкращих професіоналів! І якщо працюючий міліціонер – це Державний службовець МВС, то колишній міліціонер – це « мент» чи, як висловлюються кримінальні злочинці, – «мусор». Працівники ж СБУ колишніми не бувають ! Справжні професіонали розвідки і контррозвідки, навіть на пенсії, залишаються «ПРОФЕСІОНАЛАМИ»! А «Професіонали» бувають тільки у двох станах:: чи живі, чи мертві. Так що ті, кого затримують при отриманні хабара чи попали під ретельно сплановану провокацію, чи не «Професіонали»! Безпека України залежить від чіткої роботи СБУ. Наша країна живе і буде жити в віках завдяки налагодженій спрямованій праці «Професіоналів». Громадянська війна, яка зараз триває на територіях Луганської та Донецької областей /під назвою АТО/, окупація Криму, який був відданий сепаратистами «московським загарбникам», вважаю, скоро закінчаться, бо в нас є і така сильна структура, як СБУ. Що стосується СУДДІВ, які були затриманні органами по боротьбі з корупцією. Нажаль, треба визнати, ці факти мають місце у нашому суспільстві. Окремі не порядні судді порушують Закон і треба їх виявляти та юридично карати. Тільки , рахую, їх меншість , бо вірю в наше Правосуддя. Все ж у рядах суддів є, головним чином, ЧЕСНІ ЛЮДИ, Патріоти України, які опираються у своїй роботі на Законність. Інакше б у нас на Україні був би суцільний «беспредел». Щоб уникнути фактів корупції серед суддів можливо необхідно обмежити термін перебування на посаді судді чи змінити саму процедуру призначення судій /зробити її виборною/. Однозначно, БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ ТІЛЬКИ У ЮРИДИЧНИХ СТРУКТУРАХ – це, просто, ЗАХОПЛЕННЯ ВЛАДИ НА МІСЦЯХ та «пере направлення грошових потоків» з хабарів від прихильників В. Януковича до співдружності П. Порошенко!
А як же Інші Міністерства та відомства України? Одне з найбагатших міністерств це Міністерство соціальної політики України. Мільярди гривень виділені з бюджету України цьому міністерству для надання соціальної допомоги населенню країни і в першу чергу нашім УКРАЇНСЬКИМ ДІТЯМ, ІНВАЛІДАМ, СОЦІАЛЬНО НЕ ЗАХИЩЕНИМ ЛЮДЯМ ПОХИЛОГО ВІКУ
та іншим. То є тим, хто терпить нужду чи у силу того, що ще не може, чи вже не може забезпечити собі потрібний для існування рівень життя. На усю країну «протрубили» про надання субсидії населенню для оплати комунальних послуг. Та нічого нового не відбулося. Постанова Кабінету Міністрів № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» існує з 1995р. та затверджена першим віце-прем’єром України П. Лазаренко. На протягу багатьох років у цю постанову вносились тільки зміни та доповнення. Черговими постановами стали № 409, 106 і. т.д. підписані А. Яценюком. При чому цифр комунальних платежів, які указані в постанові № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» по наданню субсидій соціально незахищеним верствам населення, чиновники з Управління праці та соціального захисту населення/УПСЗН/ у Дніпропетровській області не дотримуються. Субсидії надаються на значно менші обсяги комунальних послуг ніж це указано у постановах. Тому соціально не захищеним людям доводиться оплату /у гривнях/ проводити набагато вищими сумами, ніж належить по законодавчим актам. Якщо гроші з бюджету не виділяються у повному обсягу /у чому я маю сумнів/, то навіщо ці Законодавчі акти? Якщо ж таки виділяються, то іде розкрадання державного бюджету – перетворення безготівкових грошей у готівкову гривню. А куди ж зникають ці сотні тисяч/чи мільйони/? Знову ж страждає населення, яке сплачує по підвищеним тарифам. Виходить подвійна бухгалтерія. Тільки гроші/як і енергія/ не можуть, виникати із нічого та зникати невідомо куди – вони тільки переходять із одної форми/з казначейства/ в іншу/комусь у «кишеню»/! Тому баланс і не сходиться, а населення,: в першу чергу соціально незахищене /діти, інваліди та люди похилого віку/, зледеніють! ЧИНОВНИКИ Місцевого самоврядування та Державні службовці у ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ області КРАДУТЬ гроші у людей! В Управліннях праці та соціального захисту населення Дніпропетровської області нібито «немає корупції», чи «НЕ ВИЯВЛЯЮТЬ КОРУПЦІОНЕРІВ »?! Вважаю, «грошові потоки» хабарів пішли у «потрібне русло» для нової Влади!? А все ж, рахую, матеріальна грошова допомога призначається також і тим людям, які не мають на неї ніяких прав! А може я помиляюсь? ДОВЕДІТЬ!!!
І ще одне, але не останнє. Є на Україні Державна служба України з питань праці, а також ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ, які займаються питаннями праці,професійно-технічної освіти та працевлаштування населення України. Центри зайнятості у Дніпропетровській області – це зовсім окремі «держави у Державі». Незважаючи на високий рівень безробіття у країні, тут, як завжди – «УСЕ У ПОРЯДКУ»!? Працюють тут Державні службовці ще з ЧАСІВ Л. БРЕЖНЄВА! Роботи офіційно немає, але «свої люди» завжди працевлаштовуються. «ГРОШОВІ ПОТОКИ» ХАБАРІВ повернули в НОВЕ РУСЛО до команди ПЕТІ чи ЮЛІ і знову усе вийшло на «круги своя». На роботу посадою вище ніж прибиральниця чи вантажник без хабара працевлаштуватися не можливо/хіба що за рідким винятком/. КОРУПЦІЇ тут «немає»/бо БОРОТЬБА з нею НЕ ВЕДЕТЬСЯ/! А навіщо? Усі КОМУНІСТИ та СІОНІСТИ на своїх посадах і , Як у ЧАСИ СРСР, мають і високі оклади Державних службовців, і вислугу років, і дещо ще! Як кажуть: «Хліб з маслом і до хліба, та ще…»! Усі задоволені окрім ВЕЛИКОГО СЛОВ’ЯНСЬКОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ! Тільки він страждає більше усіх, бо не має роботи, а це – грошей для ВИХОВУВАННЯ своїх ДІТЕЙ, нормального ХАРЧУВАННЯ, ЛІКУВАННЯ, можливості гарно ВІДПОЧИТИ.
Багато ще можна писати про інші Міністерства і відомства та їх відношення до корупції. Тільки виникає питання . Чому така «ОДНОБІЧНА» боротьба з КОРУПЦІЄЮ на Україні? Може тому, що у юридичних структурах важче повернути «ПОТОКИ ХАБАРІВ» від одних керівників до інших, у силу їх знань Законів України?! Так коли ж нарешті настане той час, коли на Україні буде СПРАВЖНЯ боротьба З КОРУПЦІЄЮ у всіх її галузях Міністерств і відомств/у тому числі і юридичних/, а не «боротьба» з ОКРЕМИМИ ОСОБАМИ «непокірними» сучасній Владі!?
Я ВІРЮ, ЩО ЦЕЙ ЧАС НАСТАНЕ І ДЕРЖАВА УКРАЇНА СТАНЕ ВІЛЬНОЮ /СВОБОДНОЙ/ ВІД КОРУПЦІЇ !!!
вересень 2015р. І.Швед