На цьому наголосив Блаженніший Святослав під час Божественної Літургії з нагоди 20-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії та 1025-ліття Хрещення Руси-України, яка відбулась 24 червня, у День Святого Духа, в м. Дрогобичі на подвір’ї катедрального храму Пресвятої Трійці .

Блаженнішому Святославу під час Божественної Літургії співслужив владика Ярослав (Приріз) – єпископ Самбірсько-Дрогобицький, високопреосвященний Томас Едвард Ґалліксон – Апостольський нунцій, владика Ігор (Возьняк) – митрополит Львівський, владика Володимир (Війтшин) – митрополит Івано-Франківський, владика Василій (Семенюк) – митрополит Тернопільсько-Зборівський, владика Богдан (Дзюрах) – секретар Синоду єпископів УГКЦ, владика Йосиф (Мілян) – єпископ-помічник Київської архиєпархії, владика Тарас (Сеньків) – апостольський адміністратор Стрийської єпархії, владика Михаїл (Колтун) – єпископ Сокальсько-Жовківській, владика Дмитро (Григорак) – єпископ Бучацький, владика Йосафат (Говера) – екзарх Луцький, а також владика Леон (Малий) – єпископ-помічник Львівський РКЦ. Участь в урочистому богослужінні взяли понад 200 священнослужителів, представники монашества, вірні з усіх терен єпархії та представники державної влади.

Блаженніший Святослав у супроводі єпископів та священиків увійшов процесійно на подвір’я Свято-Троїцького собору, де згодом розпочалась Свята Літургія. Главу УГКЦ привітали наймолодші парафіяни Катедрального собору. Слова привітання англійською мовою пролунали з уст молоді на адресу Апостольського нунція – високопреосвященнного Томаса.

Відтак Блаженнішого Святослава та владик привітав о. Тарас Гарасимчук (парох катедрального храму). Священик наголосив, що присутність Предстоятеля УГКЦ та великого числа єпископів у цей День Святого Духа є по-особливому важливою. Адже єпископи – це помазанники Святого Духа, які є спадкоємцями святих апостолів.

Під час проповіді Блаженніший Святослав пригадав вірним, що учора Христова Церква святкувала свято П’ятидесятниці – подію, якою “Отець від віків через Сина Духом Святим живить Свою Церкву”. За словами Глави УГКЦ, на другий день зелених свят очі Церкви звернені на основну Особу вчорашньої події – Духа Святого – Третю Особу Пресвятої Трійці.

“Він промовляв через пророків, Він ніколи не говорив Сам про Себе. Він об’явив нам Отця як вічнотекуче джерело, Він об’являє нам Сина Божого, і в цьому Духові людина визнає Христа Господом”, – пригадав вірним спасительні дії Святого Духа в історії спасінні людства. Хоча присутність Духа Святого у світі є таїнственною, її явно являє Господь через Христову Церкву. “Духом Святим єпископи навчають Церкви і посвячують Божий люд. Духом Святим священики звершують святі таїнства”, – додав Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав розповів, що був присутнім на проголошенні Самбірсько-Дрогобицької єпархії 20 років тому. Тоді майбутній Патріарх співав у семінарійному хорі Львівської духовної семінарії, яка супроводжувала богослужіння. Як зазначив Глава УГКЦ, під час тих подій було зачитано грамоту Синоду єпископів УГКЦ, яка починалась наступними словами: “Сподобалося Духу Святому і нам установити на цих землях нову єпархію”. Ці слова яскраво засвідчують, що справа розбудови Церкви, а зокрема заснування Самбірсько-Дрогобицької єпархії, яка святкує цього року 20-літній ювілей, є справою Духа Святого.

Наприкінці свого слова Блаженніший Святослав згадав про першого єпископа єпархії – владику Юліана (Вороновського), – який був “посудиною”, сповненою Духа Святого. Глава УГКЦ привітав теперішнього єпископа Самбірсько-Дрогобицького – владику Ярослава (Приріза) – з 50-літнім ювілеєм життя та 25-літтям священичого служіння. Глава УГКЦ побажав єпископу-ювіляру щедрих дарувань Духа Святого, які б допомагали йому у відповідальному єпископському служінні.

Після завершення Літургії владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду УГКЦ, провів чин віднови хресних обітів, який спільно помолились усі присутні на богослужінні.

Відтак з подячним словом до присутніх звернувся владика Ярослав (Приріз): “Хочу висловити слова вдячності Господу, який впродовж багатьох років являв на цих землях величні Свої діла”. Архиєрей з вдячністю згадав Главу і отців Синоду УГКЦ, які 20 років тому прийняли рішення створити Самбірсько-Дрогобицьку єпархію. “Ми благодаримо Господа за дар життя владики Юліана (Вороновського), за його молитву та архипастирське служіння”, – такими словами згадав владика Ярослав свого попередника на єпископському престолі, який відійшов у вічність 28 лютого цього року. Владика подякував Главі УГКЦ за молитовну присутність на ювілейних святкуваннях з нагоди 20-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії та 1025-ліття Хрещення Руси-України, а також єпископам, священикам та вірним єпархії, гостям та представникам влади.

Нагадаємо, що Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ була заснована грамотою Блаженнішого Мирослава Івана Любачівського, Глави УГКЦ, від 12 липня 1993 року за рішенням Синоду Єпископів УГКЦ від 16-31 травня 1992 року. Історично єпархія відновилася із древньої Самбірської єпархії, літописні згадки про яку датуються ХІІІ ст. Із ХV ст. вона називалася «Перемишльсько-Самбірська», а в ХVІІ ст. назва єпархії була «Перемишльсько-Самбірсько-Сяноцька».

Першим єпископом єпархії став владика Юліан (Вороновський), інтронізація якого відбулася в катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича 17 квітня 1994 року. У 2006 році єпископом-помічником єпархії призначено владику Ярослава (Приріза), якого 24 грудня 2011 року Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, увів на престол Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Нині в єпархії діє духовна семінарія, в якій виховуються майбутні священнослужителі. Щороку заклад закінчує 10-12 осіб, котрі згодом душпастирюють не лише на території Самбірсько-Дрогобицької єпархії, а й поза її межами.

У Катехитичному інституті вірні навчаються катехитичного та дяківського служіння, а також вміння іконопису. Соціальним служінням займаються священики та працівники єпархіального «Карітасу». При благодійній організації надається духовна та психологічна підтримка дітям-інвалідам, родинам мігрантів, літнім людям. Під патронатом «Карітасу» працює реабілітаційний центр «Назарет» для осіб з алкогольною та наркотичною залежностями, а також спільнота «Наша хата», де мешкають безхатченки.

А 24 червня, увечері, в приміщенні Дрогобицького муздрамтеатру відбулася святкова академія присвячена Року віри, 1025-літтю Хрещення Руси-України та 20-літтю створення Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Захід був організований за співпраці священиків Єпархіального управління та Відділу культури й мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради.

На заході був присутній владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, почесний гість – високопреосвященний Томас Едвард Ґалліксон, Апостольський нунцій, духовенство, представники влади, інтелігенція та жителі м. Дрогобича.

Академія розпочалась привітальним словом владики Ярослава, під час якого архиєрей коротко пригадав історію піднесень і переслідувань Христової Церкви на територіях Самбірсько-Дрогобицької єпархії. “Хоч цей 20-літній ювілей і невеличкий, проте ми його святкуємо, бо він для нас є надзвичайно важливим: ми побачили на власні очі Пасху, яку Господь вчинив”, – додав єпископ.

Відтак до святкової громади звернувся Олексій Радзієвський, мер м. Дрогобича. Очільник міста наголосив, що в житті кожного народу є події, які визначають сутність нації. Подією такої ваги, за словами Олексія Радзієвського, є 988 рік, коли Русь-Україна прийняла Хрещення у дніпровських водах.

Відтак мер міста привітав владику Ярослава з 50-літнім ювілеєм життя та 25-літтям священного служіння. “Преосвященний владико Ярославе, у вашій особі наша Церква і громада отримали гідного духовного пастиря, ревного проповідника Слова Божого, великого патріота своєї землі, який плодами своєї праці прославляє не тільки Галичину, але і всю Україну”, – наголосив промовець.

Від імені Голови Львівської обласної ради єпископа-ювіляра привітав також депутат Михайло Задорожний, який подякував владиці за його щире служіння українському народові.

Опісля з доповіддю до присутніх звернувся о. д-р Мирон Бендик, ректор Дрогобицької духовної семінарії, який поділився міркуваннями на тему “Що нам дає Церква?”. Першим найбільшим даром від Церкви для Дрогобича був дар особи владики Юліана (Вороновського), першого єпископа Самбірсько-Дрогобицького. Другим даром для Дрогобича став новий статус, якого він до цього часу не мав – велика кількість парафій, які творять священний простір, через який освячуються місцеві жителі.

Під час святкової академії присутні мали нагоди насолодитись виступами хорових, музичних та творчих колективів м. Дрогобича. Церковні пісні виконав дитячо-молодіжний хор “Відлуння” та хор “Оранта” Дрогобицької духовної семінарії. Вокально-хореографічні композиції продемонстрував Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні та танцю України “Верховина”. Творчі композиції виконали також викладачі Дрогобицького педуніверситету, народний ансамбль скрипалів “Чарівні мелодії”, оркестр Львівського драмтеатру, квартет “Підгіряни”, хорова капела “Гаудеамус”, хор Дрогобицького музучилища.

На завершення святкового заходу владика Ярослав подякував усім за привітання складені на його адресу та сказав: “Схиляю свою голову зі словами запевнення: доки мої ноги стоятимуть біля престолу, я мило згадуватиму мій дорогий Дрогобич, мою дорогу землю, мій дорогий народ!”

о. Олег Чупа, прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

 

“Трускавецький вісник”

25 червня у Дрогобичі урочисто відкриють музей “Тюрма на Стрийській”. Буде присутній Глава УГКЦ Святослав Шевчук, який перебуває на наших теренах з нагоди 20-річчя створення Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

На жаль, мислення міського голови Олексія Радзієвського не змінилось. Як і в комуністичні часи, він приурочує відкриття другої черги меморіального комплексу до приїзду високого гостя. Але якщо раніше це були партійні бонзи, то тепер цю роль відводять священику.

Радянський підхід, нав’язаний дрогобицькій громаді, тим більше засмучує, що відкривати фактично ще нема що. Хіба лише для того, аби покрасувались Олексій Радзієвський і Тарас Метик, які полюбляють на День перемоги стояти під червоним комуністичним прапором, а ось тепер вшановуватимуть пам’ять тих, хто загинув від сталінського режиму. Більшої ницості й аморальності з боку дрогобицьких можновладців годі й уявити!

Поза тим один із ініціаторів розкопок на Стрийській Мирон Бучацький дотримується іншої точки зору. Як і рік тому, коли виступав на подвір’ї катівні, він вважає, що не варто поспішати з відкриттям музею, бо спочатку необхідно завершити розкопки у криниці 32-метрової глибини, яка розташована під однією з кімнат … музею.

Ось що Мирон Бучацький говорив 12 липня 2012 року (цитуємо за газетою “Галицька зоря”):   

«У цей липневий день 22 року по першому похованню півтисячі таємно закатованих, замордованих і ще недомордованих українців, видобутих із заповненої ями, ми опинилися перед фактом розпочатої у 1989 р. і ганебно недовершеної святої справи – продовження розкопок з глибини 32-метрової криниці у підвалі катівні. Її московські комуно-окупанти, нечувані нелюди заповнили ще живими синами і дочками нашого народу. За попередніми підрахунками, у криницю закинули до двох тисяч замордованих.

Верхні 8 метрів (або четверту частину ємкості) криниці вони залили хімічним розчином, після чого мертві тіла перетворилися на мильну субстанцію. До неї додали води, і все це через зливну трубу у верхньому відділі злили у каналізацію розчинені останки майже 500 убієнних.

У нижніх трьох чвертях криниці, де хімічний розчин при зустрічі з водою втратив свою руйнівну силу на кістки скелету і м’які тканини, залишилося ще майже півтора тисячі мертвих тіл.

Виходячи з вищевикладеного, на підставі рішення № 500 сесії Дрогобицької міської ради від 28 грудня 2007 р. “Про продовження розкопок жертв комуно-більшовицького режиму”, прийнятого на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 1867 від 20 грудня 2000 року “Про затвердження комплексної програми пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій”, Товариство “Меморіал” ім. В.Стуса настоює на виконанні владою таких вимог:

1. Невідкладно продовжити розкопки у 32-метровій криниці з належним юридичним оформленням і похованням знайдених останків.

2. Відкрити кримінальну справу за фактом злочину, оскільки він не має терміну позовної давнини. Адже матеріали слідчої комісії і вся зібрана доказова база засвідчують факт злочину проти людства, доведений під час попереднього поховання жертв. А в 2008 році відкопані ексгумовані і зібрані фрагменти кісток на 8-метровій глибині 32-метрової криниці і на них отримано висновки судово-медичної експертизи, що це кістки людського скелету.

3. Паралельно продовжити пошуки місць таємного поховання жертв комуністичного терору на території міста та його околицях, де старанно приховували сліди злочину.

4. Продовжити роботу, розпочату Товариством “Меморіал” ім. В.Стуса, із залучення усіх компетентних силових структур України для оформлення пакету доказів, свідчень очевидців про вчинені московськими комуно-окупантами злочини на території України, зокрема на Галичині, для представлення їх на грядущий міжнародний Європейський суд “Нюрнберг-2”.

5. Притягнути до кримінальної відповідальності осіб, котрі чинили перешкоди і диверсії під час розкопок у криниці. Підстава: акти, складені Товариством “Меморіал” ім. В.Стуса у 2008 році з підписами спеціалістів воєнізованого гірничого й аварійно-рятувального загону МНС, неодноразові скарги до органів влади про вчинення перешкод, диверсій.

6. Виділити належну суму коштів на видання книги про розкопки на підставі рішення № 500 сесії Дрогобицької міської ради від 28 грудня 2007 р. “Про продовження розкопок жертв комуно-більшовицького режиму”.

7. Товариства “Меморіал” ім. В.Стуса та “Просвіта”, Координаційна рада Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини позитивно оцінюють роботу влади з упорядкування подвір’я біля будинку на вул. Стрийській, 3. Для відзначення річниці поховання 486-ох останків закатованих галичан, яке відбулося 14 липня 1991 р., на кутовій стіні (з боку храму Св. Апп. Петра і Павла) буде встановлена пам’ятна інформаційна таблиця”.

Мабуть, Глава УГКЦ Святослав Шевчук не знає, що музей з його участю відкриють на тому місці, де розташована криниця, в якій лежать останки невинно замордованих в’язнів. Чи можливо, аби люди з більшовицьким мисленням на кшталт Радзієвського і Метика йшли на таке святотатство заради якихось своїх амбіцій? Невже вони не мають нічого святого? Запитання, на жаль, риторичне…

Чимало дрогобичан саме з цієї причини не прийдуть на так зване відкриття музею. Не можна на кістках минулого творити сьогодення.

 

Анатолій ВЛАСЮК

27 червня відбудеться XXVII сесія Дрогобицької міської ради шостого скликання. На її розгляд планують внести питання «Про передачу в постійне користування земельної ділянки».

Мова йде не про просту ділянку, а про стадіон ЗОШ №8 площею 2,2 га на вул. Симоненка,5, який хочуть подарувати Дрогобицькому державному педагогічному університету ім. Івана Франка. Ми, звичайно, не проти, щоби студенти фізкультурного факультету отримали кращу можливість для тренувань. Але ми категорично проти передачі стадіону в постійне землекористування. Його можна віддати в оренду за символічну ціну. Наприклад, за одну гривню в рік. Тоді ніхто не зможе змінити цільове призначення та побудувати на цьому місці, скажімо, готель. Та якщо педуніверситет після позитивного рішення сесії отримає акт постійного землекористування, то вже ніщо не завадить йому за потреби змінити цільове призначення.

Ми виступатимемо на сесії за передачу стадіону в оренду, та більшість «заспіває» так, як махне паличкою диригент. Заспіває, якщо не відчує, що громада проти. Тому ми запрошуємо всіх небайдужих дрогобичан прийти та продемонструвати, що нас не вдасться приспати та обікрасти.

Прес-служба ВО «Свобода»

 

lifeinfo.com.ua 

Кожного понеділка можновладці з ратуші очікують з великим жахом. Цього дня зазвичай проводять нараду в сесійній залі. Вже стало звичним, що саме в понеділок вхід до ратуші на час наради охороняють міліціонери, яким інколи на допомогу дають “беркутівців”.

Ця ганебна практика – не пускати людей до ратуші – розпочалася ще за часів ворогів свободи слова (журналістів, на жаль), Миколи Гука та Алли Гладун. Перший був міським головою, а друга – секретарем міської ради. Ось тоді й вирішили прийняти рішення про так званий вибірковий доступ до ратуші представників міської громади. Якщо хтось, скажімо, хотів потрапити на сесію міської ради чи на нараду, мусив заздалегідь зареєструватись. Але й це не гарантувало присутність біля можновладців, бо ті могли вирішити обмежити кількість тих, хто міг прийти, або придумати щось інше.

Все це подавалося під маркою демократичності процедури. Ось тільки вороги свободи слова забували, що є п’ята стаття Конституції України, за якою найвищим джерелом влади є народ, і тридцять четверта стаття Основного Закону, де чорним по білому написано, що кожний має право на отримання інформації й її розповсюдження.

Ганебну практику не пускати людей до ратуші продовжили за каденції Олексія Радзієвського. Щоправда, все набуло більш вишуканих і підлих форм. Уже не допомагають ні попередні реєстрації, ні прохання депутатів, ні інші форми законного впливу. Просто на дверях стоять міліціонери та “беркутівці” й прорвати їх чіпкі “обійми” не вдається.

Ну, з Олексієм Васильовичем все зрозуміло, він не журналіст і не розуміє, що таке свобода слова. Але ж у нього є права рука – секретар міської ради Тарас Метик, який нещодавно відсвяткував тридцятиріччя свого закінчення факультету журналістики Львівського університету. Мав би чоловік розуміти, що таке свобода слова, але насправді виступає ворогом цього основоположного чинника, закріпленого не лише в Конституції України, а й в міжнародних актах, до яких приєдналась Україна.

Дійшло навіть до абсурду. Коли Олексій Радзієвський хворів, а Тарас Метик виконував обов’язки міського голови, учасники понеділкової наради в ратуші ховалися від людей в інших кабінетах, аби поговорити. Це ж як треба боятися громаду, аби втікати від неї!

Втім, уже тепер громаду таки слід боятися, бо вона не має більше наміру терпіти чванства чиновників, які порушують їхні конституційні права. Минулого понеділка дрогобицькі підприємці в буквальному розумінні цього слова в стінах ратуші … покусали керуючого справами виконкому Дрогобицької міської ради Євгенія Шильника, порвали на ньому сорочку, розбили окуляри. Подейкують, що ще й вдарили в сороміцьке місце. Відразу зазначу, що я проти таких радикальних мір й змушений засудити дії підприємців. Проте, з іншого боку, розумію, чому вони вдалися саме до цього і чому їхній гнів вилився на Євгенія Шильника.

Євгеній Шильник уже давно не виконує лише властиві йому функції як державного службовця. Здавалося б, посада керуючого справами вимагає одного: сиди собі спокійно в кабінеті, перекладай папери з однієї купки на іншу й ні про що інше не думай. Звичайно, я пишу про це іронічно, бо керуючий справами має свої функціональні обов’язки, які повинен виконувати. Але серед цих обов’язків точно нема функції держиморди при міському голові.

Не сьогодні і не вчора керуючий справами Євгеній Шильник став виконувати невластиві йому за посадовими обов’язками функції. Зокрема, мова йде про те, що, скажімо, під час звіту міського голови він з групою так званих спортсменів не пускав до сцени людей, які прийшли до Народного дому імені Івана Франка. А тепер він постійно не пускає представників дрогобицької громади до сесійної зали, якщо там відбуваються сесії та наради. Спочатку робив це, як кажуть, на дальніх підступах, біля дверей ратуші, з допомогою міліції та “беркутівців”, а тепер вв’язується у рукопашний бій в буквальному розумінні цього слова біля самої сесійної зали. Причому, як стверджують очевидці, він штовхає жінок у груди. Лікарі, які лікують онкологію, категорично забороняють це робити, бо є велика ймовірність, що після подібних дій у жінок може виникнути рак грудей.

Я не знаю, чи подібне завдання бути держимордою поставив Євгенію Шильнику Олексій Радзієвський, чи ця дурнувата ініціатива іде з боку самого керуючого справами, який вислужується перед міським головою. Як би там не було, але за свої вчинки Євгенові Шильнику доведеться відповідати самому, бо Олексій Васильович його не захистить. Останні події в ратуші в цьому переконують.

Тепер хотів би глянути на цю проблему з іншого боку. Мова йде про те, як дрогобицькі можновладці використовують міліцію в своїх ницих цілях.

Нещодавно я дав запит на інформацію на ім’я дрогобицького міського голови Олексія Радзієвського. Мене, зокрема, цікавило наступне:

“10 червня 2013 року під час проведення наради в сесійній залі Дрогобицької міської ради вхід до ратуші охороняв наряд міліції, який не пропускав представників дрогобицької громади всередину приміщення.

Прошу надати інформацію про те, на підставі якого документу це було зроблено (розпорядження міського голови, рішення виконкому, постанова сесії, інше).

Прошу надати текст цього документу і його вихідні дані”.

І ось яка відповідь надійшла за підписом Тараса Метика:

“По наслідках розгляду Вашого запиту на інформацію № 611 від 13 червня 2013 року повідомляємо, що забезпечення громадського порядку здійснюється працівниками міліції на підставі статті 10 Закону України “Про міліцію”.

Розпорядчих актів, якими додатково покладаються на працівників міліції обов’язки забезпечувати громадський порядок, Дрогобицька міська рада, її виконавчі органи та посадові особи не приймали”.

Насамперед хочу зазначити, що запит на інформацію я надсилав на ім’я міського голови, а відповідь отримав від секретаря міської ради. Чинне законодавство передбачає, що відповідь надсилає той чиновник, на чиє ім’я надісланий запит. До речі, прокуратура вже звертала увагу дрогобицьких можновладців на це порушення, але віз і нині там. Чимало дрогобичан теж скаржаться, що пишуть вони на ім’я Олексія Радзієвського, а відповідь підписує його перший заступник Олександр Коростельов чи той же Тарас Метик. Причому відбувається це не лише тоді, коли міський голова знаходиться на лікарняному чи у відрядженні, а й тоді, коли денно і нощно працює на благо рідного Дрогобича.

Крім того, стає очевидною логіка дрогобицької влади. З’ясовується, що представників дрогобицької громади розглядають виключно як порушників громадського порядку, що випливає зі змісту відповіді Тараса Метика. Цим самим дрогобицька влада вбиває трьох зайців: відводить від себе підозру в анти-демократичності, не визнає права громади на захист своїх конституційних прав, звинувачуючи її в порушенні громадського порядку, і переводить усі стрілки на міліцію.

Анти-демократичність дрогобицької влади вже ні в кого не викликає сумніву. Олексій Радзієвський, Тарас Метик, Олександр Коростельов, Євгеній Шильник, інші можновладці діють непрозоро, а, будучи представниками меншості дрогобицької громади, нав’язують їй свої рішення, що в багатьох випадках призводить до незворотності дій. Досить нагадати підступні рішення виконкому щодо встановлення антени на Сагайдачного чи рішення щодо ринку, закриття шкіл і таке інше. Лише спротив громади змушує владу давати задній хід, але потім, за інших обставин, все-таки влада продовжує свою антинародну політику.

Звинувачуючи громаду в порушенні громадського порядку, влада цинічно знущається над громадою, забуваючи, що під час передвиборчої кампанії обіцяла захищати права громади. Хочу зазначити, що громада змушена захищати свої права, бо бачить, що влада й не думає цього робити. Не завжди ця відповідь є толерантною й адекватною, але в нинішніх умовах громада змушена діяти саме так, а не інакше, коли мова йде про захист робочих місць і здоров’я й самого життя окремих представників громади. Зрештою, ще раз відсилаю владу до п’ятої і тридцять четвертої статей Конституції України, щоби вона нарешті зрозуміла, що не можна маніпулювати думкою й вводити громаду в оману.

Нарешті про міліцію. В Конституції України й законах України чітко окреслені її права й обов’язки. Суть функцій міліції зводиться до того, аби стояти на сторожі інтересів народу. На жаль, в Україні міліція стоїть на сторожі можновладців і особливо так званої Сім’ї, захищаючи інтереси Януковича та наближених до нього осіб. За даними соціологічних досліджень, міліції довіряє лише один (!) відсоток населення, тобто навіть не всі міліціонери і члени їхніх сімей довіряють правоохоронцям.

На мою думку, дрогобицька міліція стала заручником дрогобицької влади. Не виконуючи своїх прямих функцій, не захищаючи представників дрогобицької громади від свавілля влади, міліція всю свою енергію скерувала проти тих, хто відстоює свої законні права на працю, здоров’я і саме життя, що закріплено в Конституції України. Якби не відверта брехня дрогобицьких можновладців, що, мовляв, всі проблеми розв’язано, представники громади не штурмували би щопонеділка приміщення ратуші, не відбувалося би подібних інцидентів. У випадку з Євгенієм Шильником міліція показала свою повну безпорадність. Це має стати пересторогою для дрогобицької влади, бо навіть озброєні до зубів міліціянти, “беркутівці” чи так звані спортсмени не зможуть захистити її від обуреної громади. Завдання влади – не провокувати подібних конфліктів, розв’язувати чесно й прозоро проблеми громади, а не втікати в кущі під час небезпеки. Міліція ж повинна визначитися, чиї інтереси насправді вона захищає – дрогобицької громади чи можновладців. Офіцерам міліції і простим міліціонерам не слід виконувати злочинних наказів керівництва, якщо такі поступають, бо в іншому випадку вони нестимуть відповідальність за скоєні злочини чи бездіяльність.

Відповідь Тараса Метика на мій запит вважаю відпискою. Справа в тім, що в згадуваній десятій статті Закону України “Про міліцію” є тридцять три пункти, які регламентують основні обов’язки міліції. Який з цих пунктів мав на увазі Тарас Метик?

Натомість, згідно Закону України “Про міліцію”, “працівник міліції на території України незалежно від  посади, яку  він  займає,  місцезнаходження  і  часу  в  разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою  чи  повідомленням  про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення  таких  зобов’язаний  вжити  заходів  до попередження і припинення правопорушень, рятування людей,  подання допомоги особам, які  її  потребують,  встановлення  і  затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про  це  в  найближчий  підрозділ  міліції”.

Невже дрогобицька міліція не розуміє, що проти дрогобицької громади мало не щодня вчиняють правопорушення і це відбувається з мовчазної згоди дрогобицької влади та завдяки її бездіяльності? То чому вона не припиняє і не попереджує правопорушення, не рятує людей, не надає допомогу особам, які її потребують, не встановлює і не затримує осіб, які вчинили правопорушення? Запитання, звісно, риторичне. А відповідь проста: допоки міліція не служитиме громаді, не витягатиме на чисту воду можновладців, матимемо те, що є.

Як стало відомо, наразі Євгеній Шильник не звернувся за допомогою до правоохоронців. Мабуть, йому соромно, що став жертвою розгніваних жінок. А, може, зрозумів, що воювати з громадою не можна? Може, зрозумів, що підприємці дали йому гідну відсіч, бо він порушував їхні конституційні права?

Як довго ще міліція охоронятиме можновладців від розгніваної громади? Коли нарешті понеділок для Дрогобича стане звичайним робочим днем?

 

Анатолій ВЛАСЮК

Як стало відомо з офіційних джерел, церкву Святого Юра всупереч бездіяльності дрогобицької влади й за сприяння польських колег занесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Організація Об’єднаних На́цій з питань освіти, науки і культури, скорочено ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO) — міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвиткові національної культури, охороні пам’яток культури і таке інше.

ЮНЕСКО має свої правила. Представники цієї організації неодноразово попереджали, що за існуючих умов церква Святого Юра не може бути занесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Мова йшла, здавалось би, про дрібниці, однак дрогобицька влада попри словесну підтримку необхідності внесення церкви Святого Юра до Списку світової спадщини ЮНЕСКО палець об палець не вдарила, аби це стало дійсністю. Не допомогла й активність дрогобицької громади, бо загальні правила треба виконувати всім.

Але, як кажуть, нема правил без виключень. Велику активність у розв’язанні проблеми виявили наші польські колеги. Саме завдяки їхнім старанням справу вдалося зрушити з мертвої точки. Нині нарешті церква Святого Юра занесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Мабуть, дрогобицька влада приписуватиме цю заслугу виключно собі. Ми ще повернемося до цієї теми, аби розставити всі крапки над “і” у цій сумній історії, яка могла закінчитися набагато щасливіше ще декілька років тому.

Церква Святого Юра збудована у XV ст., остаточного вигляду набула 1678 року. Славиться своїми унікальними внутрішніми розписами та не менш унікальним іконостасом середини XVII ст.

Низ церкви обведений широким опасанням у вигляді аркади-галереї на стовпах. Над бабинцем є хори з аркою-галереєю і Введенська каплиця. Церква увінчана над головними зрубами трьома верхами без заломів, а криласи — малими верхами з одним заломом, всі на восьмибічних підбанниках.

Інтер’єр церкви розписаний фресками, виконаними під керівництвом Стефана-маляра поповича Медицького. Крім релігійних композицій (Страсті Христові), багатий декоративний орнамент здебільшого рослинного характеру. Іконостас та ікони того самого маляра (“Акафист Богоматері”, “Діяння апостола Павла”, “Відсічення голови Великомученика Юрія”) в коричнево-вохристій та оливково-зеленій гамі; скромними малярськими засобами митець надав індивідуального, майже портретного виразу зображуваним постатям. Рельєф різьби виноградної лози на колонках іконостасу близький до різьби на камені.

1678 року збудовано дзвіницю церкви Св. Юра, яку було неодноразово ремонтовано, але вона не втратила свого первісного вигляду й досі є однією з найкраще збережених пам’яток галицької архітектури XVII ст.

1613 року (за іншими даними 1660 року) була побудована церква Воздвиження Чесного Хреста. 1661 року біля неї була зведена дзвіниця, яка також збереглася до наших часів. При вході до церкви збереглися також старовинні розписи з ликами святих.

З внесенням церкви Святого Юра до Списку світової спадщини ЮНЕСКО Дрогобич зробив ще один крок, аби дійсно стати європейським містом. 

 

Анатолій ВЛАСЮК

Сeкрeтaрю Дрoгoбицькoї мiськoї рaди

Т.М. Мeтику

Шaнoвний Тaрaсe Михaйлoвичу!

Дeпутaт мiськoї рaди — цe oсoбa, якiй грoмaдяни дeлeгують пoвнoвaжeння кeрувaти мiстoм вiд їх iмeнi тa в їх iнтeрeсaх.

Дeлeгувaвши свoїх прeдстaвникiв у влaду, грoмaдa нaдiється нa прoзoрiсть, вiдкритiсть тa пiдзвiтнiсть влaди, щo вoнa будe спiлкувaтися з нeю людськoю мoвoю, a нe oфiцioзoм чинoвникiв. Дeпутaт мiсцeвoї рaди мaє ряд oбoв’язкiв тa прaв як в мeжaх свoгo oкругу, тaк i в рaдi дo якoї вiн oбрaний, тa її oргaнaх. Одним iз oснoвних зaвдaнь дeпутaтa цe зaбeзпeчeння прoзoрoстi влaди. Ствoрeння тaких умoв, щo дoзвoляють грoмaдi пoвнiстю бaчити, рeaльну кaртину тa oсoбливoстi функцioнувaння мiсцeвoї публiчнoї влaди. Нaявнiсть зaкoнних, чiтких тa зрoзумiлих прoцeдур дiяльнoстi дeпутaтiв мiсцeвoї рaди тa їх взaємoдiя з грoмaдoю. Зaбeзпeчивши тaкi умoви, дeпутaтaм лeгшe викoнувaти функцiю пiдзвiтнoстi. Аджe звiтнiсть – цe питaння oсoбистoї вiдпoвiдaльнoстi дeпутaтa пeрeд вибoрцями i пeрeд Зaкoнoм Укрaїни «Прo стaтус дeпутaтiв мiсцeвих рaд». Ст. 10 цьoгo Зaкoну чiткo визнaчaє, щo дeпутaт мiсцeвoї рaди зoбoв’язaний :

– пiдтримувaти зв’язoк з вибoрцями;

– нe рiдшe oднoгo рaзу нa пiврiччя iнфoрмувaти вибoрцiв прo рoбoту мiсцeвoї рaди тa її oргaнiв, прo викoнaння прoгрaм eкoнoмiчнoгo i сoцiaльнoгo рoзвитку, iнших мiсцeвих прoгрaм, мiсцeвoгo бюджeту, рiшeнь рaди i дoручeнь вибoрцiв;

– вивчaти грoмaдську думку тa пoтрeби грoмaди, iнфoрмувaти прo них рaду тa її oргaни, брaти бeзпoсeрeдню учaсть у їх вирiшeннi;

Нaжaль бiльшiсть дeпутaтiв Дрoгoбицькoї мiськoї рaди нe дбaють прo oб’єктивну oцiнку свoєї дiяльнoстi i нa сьoгoднi вiдсутня систeмa рeгулярнoї тa публiчнo звiтнoстi прo викoнaння свoїх oбoв’язкiв тa зaвдaнь. А у звiтaх, якi з примусу грoмaди чaсткoвo прeдстaвляються визнaчaються тiльки плюси у свoїй дiяльнoстi i нe зaзнaчeнo нeдoлiкiв тa нe визнaчaються пoрaзки i шляхи випрaвлeння. В свoїх звiтaх дeпутaти нaйбiльшe визнaчaють «Мнoю встaвлeнo кaчeлю, дoмoфoн, пiд’їзднi двeрi, нaдaнo мaтeрiaльну дoпoмoгу». І при цьoму чoмусь зaбувaють скaзaти, щo зрoблeнo цi спрaви в oснoвнoму зa тaк звaнi «дeпутaтськi кoшти» з бюджeту мiстa. Отжe, грoмaдa мiстa приймaє учaсть в нaпoвнeннi бюджeту, a вибрaнa «кaстa» зa кoшти грoмaди зaрoбляє дeшeвий aвтoритeт. Тут прoглядaється i кoрупцiйнa склaдoвa, aджe дaний дeпутaт тaким чинoм зa рaхунoк бюджeтних кoштiв нa прoтязi п’яти рoкiв кaдeнцiї мaє бiля 30 тис. грн., якi служaть свoєрiдним пiдкупoм вибoрцiв. А дeпутaт який плiднo прaцює в oкрузi i знaючи всi йoгo прoблeми пoвинeн вирiшувaти їх дoбивaючись включeння фiнaнсувaння прoблeмних питaнь у вiдпoвiднi стaттi бюджeту.

Звiт дeпутaтa пoвинeн мiстити нaступнi вiдoмoстi:

– прo йoгo дiяльнiсть в рaдi тa її oргaнaх ( присутнiсть нa плeнaрних зaсiдaннях рaди, зaсiдaннях пoстiйних кoмiсiй, кiлькiсть зaпрoпoнoвaних тa прийнятих рiшeнь з aктуaльних прoблeм життєдiяльнoстi мiстa тa oкругу, пiдгoтoвлeних дeпутaтoм, як викoристaнo вaжливi прaвoмoчнoстi у виглядi дeпутaтських звeрнeнь i зaпитiв, якi рeзультaти цiєї рoбoти);

– прo прийняття рaдoю тa її oргaнaми рiшeнь зaгaльнoмiськoгo хaрaктeру, прo хiд їх викoнaння, прo oсoбисту учaсть в oбгoвoрeннi, прийнятi рiшeнь тa oргaнiзaцiї їх викoнaння;

– прo рoбoту в oкрузi тa викoнaння дoручeнь вибoрцiв.

Пoвинeн бути визнaчeний пoрядoк звiтнoстi тa йoгo фoрми. Звiтaми пoвиннi бути oхoплeннi нe тiльки дeпутaти мaжoритaрними. Аджe у вiдпoвiднoстi дo Зaкoну Укрaїни» «Прo вибoри дeпутaтiв в ВР АР Крим, мiсцeвих тa сiльських рaд, мiських гoлiв» ст. 17 визнaчeнo пoняття вибoрчoгo oкруги i вибoри прoвoдяться у вiдпoвiдних бaгaтoмaндaтних тa oднoмaндaтних мaжoритaрних вибoрчих oкругaх. Отжe усi дeпутaти нeзaлeжнo вiд типу вибoрчoї систeми зa якoю oбирaлись – oбрaнi в oкругaх, i пiдзвiтнi грoмaдi.

Нa сьoгoднi грoмaдськiсть нe зaдoвoлeнa рiвнeм вiдкритoстi тa пiдзвiтнoстi дeпутaтiв, a вoни iгнoрують думку грoмaдян тa нeхтують чинним зaкoнoдaвствoм.

Яскрaвим приклaдoм цьoгo є тe, щo нa чeргoву сeсiю мiськoї рaди булo винeсeнo питaння « Прo визнaчeння oрiєнтoвних стрoкiв прoвeдeння звiтiв дeпутaтiв Дрoгoбицькoї мiськoї рaди пeрeд вибoрцями» i oтримaлo пiдтримку тiльки у 15 дeпутaтiв з 50. Тaкий рeзультaт нe пoтрeбує кoмeнтaрiв.

І тoму прoпoнуємo у вiдпoвiднoстi дo ст. 16 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус дeпутaтiв мiсцeвих» з мeтoю iнфoрмувaння вибoрцiв прo рeзультaти дiяльнoстi дeпутaтiв Дрoгoбицькoї мiськoї рaди у виглядi дoдaтку рeглaмeнту Дрoгoбицькoї мiськoї рaди зaтвeрдити Пoлoжeння прo звiт дeпутaтiв, прoeкт якoгo Вaм нaдсилaємo.

Дoдaтoк: «Пoлoжeння прo звiт дeпутaтiв Дрoгoбицькoї мiськoї рaди».

З нaлeжнoю пoвaгoю,

Зaступник гoлoви Львiвськoї oблaснoї

Грoмaдськoї Оргaнiзaцiї «ВИБІР» І.М. Стeцiвкa

Гoлoвa Дрoгoбицькoї мiськрaйoннoї oргaнiзaцiї

ПОЛОЖЕННЯ

«ПРО ЗВІТ ДЕПУТАТІВ ДРОГОБИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»

1.Зaгaльнi пoлoжeння

1.Дeпутaт мiськoї рaди пeрioдичнo, aлe нe рiдшe oднoгo рaзу нa рiк, зoбoв’язaний звiтувaти прo свoю рoбoту пeрeд вибoрцями мiстa a дeпутaт oбрaний в мiську рaду пo oднoмaндaтнoму мaжoритaрнoму вибoрчoму oкругу – пeрeд вибoрцями вiдпoвiднoгo вибoрчoгo oкругу.

2. Звiт дeпутaтa – цe публiчнe oприлюднeння iнфoрмaцiї дeпутaтa мiськoї рaди прo йoгo дiяльнiсть у рaдi тa її oргaнaх, дo яких йoгo oбрaнo, прo прийнятi рaдoю тa її oргaнaми рiшeння, прo хiд їх викoнaння, прo oсoбисту учaсть в oбгoвoрeннi, прийняттi тa в oргaнiзaцiї викoнaння рiшeнь рaди, її oргaнiв, вiдвiдувaння плeнaрних зaсiдaнь Дрoгoбицькoї мiськoї рaди, вeдeння oсoбистoгo прийoму грoмaдян, вирiшeння питaнь, вислoвлeних нa oсoбистoму прийoмi, викoнaння дoручeнь, a тaкoж прo викoнaння прoпoзицiй вибoрцiв, вислoвлeних пiд чaс пoпeрeдньoгo звiту. В звiтi дeпутaтa, oбрaнoгo в мiську рaду пo oднoмaндaтнoму мaжoритaрнoму вибoрчoму oкругу, пoвиннo бути вiдoбрaжeнo йoгo рoбoту у вибoрчoму oкрузi.

3. Орiєнтoвaнi стрoки прoвeдeння звiтiв дeпутaтiв мiськoї рaди пeрeд вибoрцями нa пoтoчний рiк oбрaних в мiську рaду пo бaгaтoмaндaтнoму вибoрчoму oкругу, тa дeпутaтських фрaкцiй тa дeпутaтських груп зaтвeрджуються мiськoю рaдoю нa пiдстaвi пoдaнь кeрiвникiв дeпутaтських фрaкцiй тa дeпутaтськoї групи.

4. Оргaнiзaцiйний вiддiл викoнaвчoгo кoмiтeту мiськoї рaди гoтує вiдпoвiдний плaн прoвeдeння звiтiв дeпутaтiв мiськoї рaди тa пoдaє йoгo нa зaтвeрджeння мiськoю рaдoю.

5. Звiт дeпутaтa мiськoї рaди, oбрaнoгo пo oднoмaндaтнoму мaжoритaрнoму вибoрчoму oкрузi, мoжe бути прoвeдeнo будь-який чaс нa вимoгу вибoрцiв ( iнiцiaтивнoї групи грoмaдян).

6. Звiт дeпутaтa мiськoї рaди, oбрaнoгo в бaгaтoмaндaтнoму вибoрчoму oкрузi, мoжe бути прoвeдeнo в будь-який чaс нa вимoгу мiськoгo oсeрeдку пoлiтичнoї пaртiї, який висунув йoгo кaндидaтoм в дeпутaти aбo вибoрцiв.

7. Витрaти, пoв’язaнi з прoвeдeнням звiтiв дeпутaтiв мiськoї рaди пeрeд вибoрцями тa їх зустрiчeй з ними, здiйснюється зa рaхунoк мiсцeвoгo бюджeту у мeжaх зaтвeрджeних нa цi цiлi видaткiв.

8. Звiти i зустрiчi дeпутaтiв мiськoї рaди з вибoрцями висвiтлюються мiсцeвими зaсoбaми мaсoвoї iнфoрмaцiї.

2. Пoрядoк прoвeдeння звiту дeпутaтoм, oбрaним пo oднoмaндaтнoму мaжoритaрнoму вибoрчoму oкругу

2.1. Дeпутaт мiськoї рaди, нe пiзнiшe як зa сiм днiв дo прoвeдeння плaнoвoгo звiту, пoвiдoмляє вибoрцiв прo чaс i мiсцe прoвeдeння звiту чeрeз мiсцeвi зaсoби мaсoвoї iнфoрмaцiї aбo iнший спoсiб.

2.2. Питaння пiдгoтoвки дo прoвeдeння плaнoвoгo звiту дeпутaтa, тa oргaнiзaцiї йoгo прoвeдeння пoклaдaються нa дeпутaтa мiськoї рaди aбo йoгo пoмiчникa.

2.3. Викoнaвчий кoмiтeт Дрoгoбицькoї мiськoї рaди, йoгo пoсaдoвi oсoби, кeрiвники пiдприємств, устaнoв i oргaнiзaцiй дeржaвнoї i кoмунaльнoї фoрм влaснoстi зoбoв’язaнi сприяти дeпутaту мiськoї рaди в oргaнiзaцiї йoгo звiту пeрeд вибoрцями шляхoм нaдaння бeзoплaтнo примiщeнь, iнфoрмaцiйних тa iнших дoвiдкoвих мaтeрiaлiв, нeoбхiдних дeпутaту мiськoї рaди, нa прoхaння дeпутaтa здiйснювaти iншi зaхoди, пoв’язaнi з прoвeдeнням йoгo звiту пeрeд вибoрцями, у тoму числi сприяти oпoвiщeнню вибoрцiв прo чaс i мiсцe йoгo прoвeдeння.

2.4.Дeпутaт мiськoї рaди iнфoрмує рaду нa чeргoвoму зaсiдaннi тa її викoнaвчий кoмiтeт прoтягoм 7 кaлeндaрних днiв прo рeзультaт oбгoвoрeння йoгo плaнoвoгo звiту, зaувaжeнь i прoпoзицiй, вислoвлeних вибoрцями нa aдрeсу рaди тa її oргaнiв, a тaкoж прo дoручeння, дaнi дeпутaтoвi у зв’язку з йoгo дeпутaтськoю дiяльнiстю.

2.5 Звiт дeпутaтa мiськoї рaди, oбрaнoгo пo oднoмaндaтнoму вибoрчoму oкрузi, мoжe прoвoдитися нa вимoгу вибoрцiв ( iнiцiaтивнoї групи грoмaдян).

3.Пoрядoк прoвeдeння звiту дeпутaтoм ,

oбрaним пo бaгaтoмaндaтнoму вибoрчoму oкругу

3.1. Дeпутaт oбрaний пo бaгaтoмaндaтнoму вибoрчoму oкругу звiтує прo свoю рoбoту зa рiшeнням фрaкцiї нa вiдкритих пaртiйних збoрaх тa в вибoрчoму oкрузi зa яким вiн зaкрiплeний фрaкцiєю в стрoки, зaтвeрджeнi мiськoю рaдoю нa пoтoчний рiк.

3.2. Пoрядoк пiдгoтoвки тa прoвeдeння звiтiв дeпутaтiв, oбрaних в мiську рaду пo бaгaтoмaндaтнoму вибoрчoму oкругу нa пaртiйних збoрaх визнaчaється внутрiшнiми кeрiвними дoкумeнтaми пoлiтичнoї пaртiї Укрaїни.

3.3. Дeпутaт, oбрaний пo бaгaтoмaндaтнoму вибoрчoму мaє прaвo звiтувaти прo свoю рoбoту зa рiшeнням фрaкцiї чeрeз мiсцeвi зaсoби мaсoвoї iнфoрмaцiї aбo чeрeз oфiцiйний САЙТ Дрoгoбицькoї мiськoї рaди.

3.4. Мiсцeвi зaсoби мaсoвoї iнфoрмaцiї зoбoв’язaнi прoтягoм мiсяця публiкувaти вiдгуки вибoрцiв нa звiт дeпутaтa мiськoї рaди, oбрaнoгo пo бaгaтoмaндaтнoму вибoрчoму oкругу.

3.5. Оргaнiзaцiйний вiддiл викoнaвчoгo кoмiтeту мiськoї рaди рoбить мoнiтoринг вiдгукiв, щo нaдiйшли нa звiт дeпутaтa мiськoї рaди oбрaнoгo пo бaгaтoмaндaтнoму вибoрчoму oкругу тa гoтує iнфoрмaцiю нa чeргoву сeсiю мiськoї рaди.

3.6. Звiт дeпутaтa мiськoї рaди, oбрaнoгo в бaгaтoмaндaтнoму вибoрчoму oкрузi, який прoвoдиться нa вимoгу мiськoгo oсeрeдку пoлiтичнoї пaртiї, який висунув йoгo кaндидaтoм в дeпутaти, прoвoдиться в пoрядку визнaчeнoму внутрiшнiми кeрiвними дoкумeнтaми пoлiтичнoї пaртiї Укрaїни.

3.7. Звiт дeпутaтa мiськoї рaди, oбрaнoгo в бaгaтoмaндaтнoму вибoрчoму oкрузi, мoжe прoвoдиться нa вимoгу збoрiв вибoрцiв ( iнiцiaтивнoї групи грoмaдян).

3.8. Дeпутaт мiськoї рaди, oбрaний пo бaгaтoмaндaтнoму вибoрчoму oкругу, iнфoрмує мiську рaду нa чeргoвiй сeсiї, a викoнaвчий кoмiтeт мiськoї рaди прoтягoм сeми кaлeндaрних днiв прo рeзультaт oбгoвoрeний йoгo звiту зa iнiцiaтивoю вибoрцiв, зaувaжeнь i прoпoзицiй, вислoвлeних вибoрцями нa aдрeсу рaди тa її oргaнiв, a тaкoж прo дoручeння, дaнi дeпутaтoвi у зв’язку з йoгo дeпутaтськoю дiяльнiстю.

4. Пoрядoк прoвeдeння звiту

дeпутaтськoю фрaкцiєю чи дeпутaтськoю групoю

4.1. Гoлoвa дeпутaтськoї фрaкцiї, чи дeпутaтськoї групи щoрiчнo, в зaтвeрджeнi сeсiєю мiськoї рaди стрoки, звiтує прo рoбoту фрaкцiї ( групи) в мiськiй рaдi пeрeд вибoрцями мiстa нa зaгaльних збoрaх вибoрцiв мiстa.

4.2. Гoлoвa дeпутaтськoї фрaкцiї чи дeпутaтськoї групи визнaчaє пoрядoк пiдгoтoвки тa прoвeдeння вiдпoвiдних збoрiв, нe пiзнiшe як зa сiм днiв дo їх прoвeдeння iнфoрмує вибoрцiв прo чaс i мiсцe прoвeдeння звiту чeрeз мiсцeвi зaсoби мaсoвoї iнфoрмaцiї aбo в iнший встaнoвлeний зaкoнoдaвствoм спoсiб тa нaдaє вiдпoвiдну iнфoрмaцiю дo oргaнiзaцiйнoгo вiддiлу викoнaвчoгo кoмiтeту.

4.3. Викoнaвчий кoмiтeт Дрoгoбицькoї мiськoї рaди, йoгo пoсaдoвi oсoби, кeрiвники пiдприємств, устaнoв i oргaнiзaцiй дeржaвнoї i кoмунaльнoї фoрм влaснoстi зoбoв’язaнi сприяти дeпутaтськiй фрaкцiї тa дeпутaтськiй групi в oргaнiзaцiї звiту пeрeд вибoрцями шляхoм нaдaння бeзoплaтнo примiщeнь, iнфoрмaцiйних тa iнших дoвiдкoвих мaтeрiaлiв нa прoхaння гoлoви дeпутaтськoї фрaкцiї чи дeпутaтськoї групи здiйснювaти iншi зaхoди, пoв’язaнi з прoвeдeнням їх звiту пeрeд вибoрцями, у тoму числi сприяти oпoвiщeнню вибoрцiв прo чaс i мiсцe прoвeдeння збoрiв.

4.4. Збoри ввaжaються прaвoмoчними зa будь-якoї кiлькoстi вибoрцiв. При цьoму присутнiсть члeнiв дeпутaтськoї фрaкцiї чи дeпутaтськoї групи oбoв’язкoвa.

Для вeдeння прoтoкoлу збoрiв oбирaється сeкрeтaр збoрiв;

Для вeдeння збoрiв мoжe oбирaтися прeзидiя збoрiв;

Пoрядoк рoбoти збoрiв зaтвeрджується збoрaми.

4.5. Зa рeзультaтaми звiту приймaється вiдпoвiднe рiшeння.

Рiшeння приймaється бiльшiстю гoлoсiв учaсникiв збoрiв вiдкритим гoлoсувaнням.

4.6. Зa рeзультaтaми збoрiв склaдaється прoтoкoл, який пiдписується гoлoвoю i сeкрeтaрeм збoрiв.

4.7.Прoтoкoл тa рiшeння збoрiв дoвoдиться дo дeпутaтiв мiськoї рaди нa чeргoвiй сeсiї тa пeрeдaється нa збeрiгaння в oргaнiзaцiйний кoмiтeт мiськoї рaди.