На п’ятдесят третій позачерговій сесії Бориславської міської ради першому надали слово Романові Соловчуку.

Той заявив, що у зв’язку з погіршенням стану здоров’я має намір до 15 серпня цього року залишити посаду головного редактора часопису “Нафтовик Борислава”. Водночас він висловив сподівання, що залишиться працювати в газеті, хоча зазначив, що це дуже нелегка ноша, особливо зважаючи на його понад сорокарічний стаж. Одночасно Роман Соловчук попросив виплатити йому заборгованість по зарплаті.

Бориславський міський голова Володимир Фірман сказав, що ніхто не спонукав Романа Соловчука до цього кроку, це його особистий вибір, а депутат Володимир Хауляк подякував метру за роботу і сказав, що редакція зможе знайти йому заміну. Якщо ж цього не станеться, то депутати допоможуть у пошуках достойної кандидатури.

Прикметно, що жодного рішення з цього приводу народні обранці не приймали. Дехто в кулуарах, правда, потім зазначив, що навряд чи Роман Соловчук до 15 серпня покине посаду головного редактора часопису “Нафтовик Борислава”, особливо зважаючи на те, що по зарплаті він сам собі заборгував понад сто тисяч гривень. На одній із попередніх сесій зазначалося, що загальний борг газети складає вже понад чотириста тисяч гривень і є найвищим у Бориславі серед усіх організацій.

Уже зараз починають ділити шкуру невбитого ведмедя, пророкуючи, хто ж замінить Романа Соловчука. Найбільше шансів міг би мати Петро Магур, який працює в редакції на відповідальній посаді, але до нього не прихильно ставляться у “білому домі”. Подейкують, що посаду редактора пропонували Наталії Бараняк, яка формує інформаційну політику міської ради, але та відмовилась. Називають ім’я Ярослава Дзіндзя. Ідеальною кандидатурою міг би стати Володимир Ключак, якого недавно звільнили з посади головного редактора газети “Франкова криниця Підгір’я”. До нього прихильно ставляться і Володимир Фірман, і Роман Соловчук, але навряд чи трускавчанину захочеться приймати часопис з таким величезним боргом, де, за ідеєю, слід би провести аудиторську перевірку, проте навряд чи з цим погодяться влада і нинішній редактор.

Анатолій ВЛАСЮК 

Деякі бориславські можновладці на законних підставах скористалися своїм правом на отримання земельних ділянок за час нинішньої каденції.

Зокрема, депутат Бориславської міської ради Ігор Михаць, якого дехто вважає правонаступником нинішнього міського голови, за цей час одержав дві земельні ділянки.

Спочатку рішенням № 189 сесії Бориславської міської ради від 25 березня 2011 року йому передали як фізичній особі-підприємцю земельну ділянку площею 5801 квадратний метр на вулиці Симона Петлюри, 19, “в” у Бориславі в оренду терміном на п’ять років із земель запасу міста для виробничих потреб.

Відтак 29 лютого 2012 року сесія Бориславської міської ради прийняла рішення № 543, за яким Ігор Михаць знову ж таки як фізична особа-підприємець одержав земельну ділянку площею 0,7488 гектара на вулиці Трускавецькій, 125, “б” у Бориславі в оренду терміном на п’ять років для виробничих потреб.

Олегові Кобилецькому, який є членом виконкому Бориславської міської ради, рішенням № 78 сесії Бориславської міської ради, яка відбулася 28 січня 2011 року, затвердили проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність для будівництва та обслуговування гаражу з наступною видачею державного акту на право власності на землю.

Скористався своїм правом і міський голова Борислава Володимир Фірман, чим породив чимало домислів і чуток, ба, навіть звинувачень з боку простих бориславців, які у кожному наданні земельної ділянки вбачають махінації міської влади.

Рішенням № 795 сесії Бориславської міської ради, яка відбулася 23 листопада 2012 року, Володимирові Фірману затвердили проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 687 квадратних метрів на вулиці Дрогобицькій, 53, “а” в Бориславі та передали її йому в оренду терміном на п’ять років для обслуговування нежитлової будівлі.

Відсутність публічної інформації про земельні ділянки бориславських можновладців не сприяє довірі до влади.

Анатолій ВЛАСЮК

Вдруге поспіль актори Бориславського театру імені Петра Телюка завойовують перше місце на конкурсі в Очакові.

Якщо минулого року театральні колективи брали участь у Всеукраїнському конкурсі, то цьогоріч він став міжнародним.

Всього до Очакова з’їхалося двадцять п’ять театральних колективів. Тим вагомішою є перемога бориславських театралів.

Шкода, що до цього тріумфу не дожив Петро Телюк, який жив театром і вірив у своїх вихованців.

Двічі поспіль вигравати на престижному конкурсі – ознака не лише таланту, а й стабільності. Мабуть, бориславській владі слід пристальніше придивитися, в яких умовах працюють самодіяльні актори й надавати їм дієвішу допомогу, адже вони творять славу рідному місту. Тепер про Борислав знають не лише в Україні.

Анатолій ВЛАСЮК