Як стало відомо з офіційних джерел, церкву Святого Юра всупереч бездіяльності дрогобицької влади й за сприяння польських колег занесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Організація Об’єднаних На́цій з питань освіти, науки і культури, скорочено ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO) — міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвиткові національної культури, охороні пам’яток культури і таке інше.
ЮНЕСКО має свої правила. Представники цієї організації неодноразово попереджали, що за існуючих умов церква Святого Юра не може бути занесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Мова йшла, здавалось би, про дрібниці, однак дрогобицька влада попри словесну підтримку необхідності внесення церкви Святого Юра до Списку світової спадщини ЮНЕСКО палець об палець не вдарила, аби це стало дійсністю. Не допомогла й активність дрогобицької громади, бо загальні правила треба виконувати всім.
Але, як кажуть, нема правил без виключень. Велику активність у розв’язанні проблеми виявили наші польські колеги. Саме завдяки їхнім старанням справу вдалося зрушити з мертвої точки. Нині нарешті церква Святого Юра занесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Мабуть, дрогобицька влада приписуватиме цю заслугу виключно собі. Ми ще повернемося до цієї теми, аби розставити всі крапки над “і” у цій сумній історії, яка могла закінчитися набагато щасливіше ще декілька років тому.
Церква Святого Юра збудована у XV ст., остаточного вигляду набула 1678 року. Славиться своїми унікальними внутрішніми розписами та не менш унікальним іконостасом середини XVII ст.
Низ церкви обведений широким опасанням у вигляді аркади-галереї на стовпах. Над бабинцем є хори з аркою-галереєю і Введенська каплиця. Церква увінчана над головними зрубами трьома верхами без заломів, а криласи — малими верхами з одним заломом, всі на восьмибічних підбанниках.
Інтер’єр церкви розписаний фресками, виконаними під керівництвом Стефана-маляра поповича Медицького. Крім релігійних композицій (Страсті Христові), багатий декоративний орнамент здебільшого рослинного характеру. Іконостас та ікони того самого маляра (“Акафист Богоматері”, “Діяння апостола Павла”, “Відсічення голови Великомученика Юрія”) в коричнево-вохристій та оливково-зеленій гамі; скромними малярськими засобами митець надав індивідуального, майже портретного виразу зображуваним постатям. Рельєф різьби виноградної лози на колонках іконостасу близький до різьби на камені.
1678 року збудовано дзвіницю церкви Св. Юра, яку було неодноразово ремонтовано, але вона не втратила свого первісного вигляду й досі є однією з найкраще збережених пам’яток галицької архітектури XVII ст.
1613 року (за іншими даними 1660 року) була побудована церква Воздвиження Чесного Хреста. 1661 року біля неї була зведена дзвіниця, яка також збереглася до наших часів. При вході до церкви збереглися також старовинні розписи з ликами святих.
З внесенням церкви Святого Юра до Списку світової спадщини ЮНЕСКО Дрогобич зробив ще один крок, аби дійсно стати європейським містом.
Анатолій ВЛАСЮК